Архип Куїнджі народився в 1842 (за іншими відомостями, в 1841-му або 1843-му) під Маріуполем в сім’ї бідного шевця-грека. За даними історика Гульнари Бекірової, предки Куїнджі – греки-християни – походили з Криму.
Історики й донині сперечаються, що означає прізвище художника, яке має декілька варіантів. З турецької «Куїнджі» – срібних справ майстер, з румейської – «людина, що копає колодязь». У метриці він записаний як «Еменджі», що в перекладі з татарської означає «працююча людина».
З дитинства Куїнджі виявляв тягу до малювання. Освіта Архипа обмежилася кількома класами міської початкової школи. Архип Іванович був самоуком. Підлітком намагався навчатися у Айвазовського. Відомо, що він вирушив пішки до Криму, в майстерню Івана Айвазовського, вивчати основи живописної майстерності. Освітою Куїнджі зайнявся учень знаменитого художника Адольф Фесслер.
У 1868 році Куїнджі переїхав до Санкт-Петербурга, де двічі тримав іспит до Академії мистецтв. Там він дебютував на академічній виставці з роботою "Татарская сакля при лунном освещении на Южном берегу Крыма" (картина не збереглася), за результатами виставки йому присвоїли звання вільного художника. 1870 отримав диплом некласного художника. 1872-о року удостоєний звання класного художника 3-го ступеня, а 1878-о – 1-го ступеня.
У 1873 році Куїнджі вперше поїхав за кордон. Він побував у Берліні, Брюсселі, Парижі, Лондоні та Відні.
Картина “Українська ніч” (1876, Державна Третьяковська галерея), показана на Всесвітній виставці у Парижі 1878-о року, принесла художникові європейську славу. Від 1892-о до 1897-о – професор пейзажного живопису.
Жив у Санкт-Петербурзі. Член Товариства пересувних художніх виставок (1875 – 1879), ініціатор створення Товариства художників 1909 (згодом – Товариства художників ім. А І. Куїнджі).
Для композицій Архипа Куїнджі характерні панорамність, декоративна звучність колориту, видовищність та певна театральність. До живопису він ставився як до математичного рівняння: композиції «вирішував», спрощуючи і концентруючись на палітрі і світловому ефекті, вибираючи теми заходу, сходу і, звичайно, місячної ночі в будь-який час року. Склад фарб тримав у таємниці і дуже негативно ставився до копіювання. Для Куїнджі було важливо не тільки написати картину, але й грамотно презентувати її. Як правило, його фірмові місячні ночі з великим успіхом демонструвалися в затемненому залі, при світлі тьмяних ламп.
У 1894 році його обрали членом ради Академії мистецтв, присвоїли звання професора живопису. Він очолив власну майстерню і виявився чудовим педагогом. Особливою програми і системи в навчанні не було. Але він був чуйним і уважним до учнів, ніколи не нав’язував своєї думки і своєї техніки, цінував свободу в творчості. Куїнджі вчив, що художник повинен творити, а не копіювати.
Майстра надихала незвичайна краса півострова, зокрема Чорне море, Кримські гори, заходи сонця та світанки. Тема України широко представлена у творчості Куїнджі, а у списку його робіт чимало пейзажів півострова.
Куїнджі створив кілька сотень картин, у т. ч.: "Вечер на Украине" (1878), "Лунная ночь на Днепре" (1880), "Днепр утром". (1881), "Кипарисы на берегу моря. Крым", (1887), "Березовая роща" (1901), "Дубы" (1900–1905), "Крым" (1900–1905), "Ай-Петри. Крым" (1898–1908), "Снежные вершины. Кавказ" (б/р), "Голова крестьянина украинца в соломенной шляпе" (б/р), "Полдень. Стадо в степи" (1890–1895), "Облака" (1900–1905), "Закат в степи на берегу моря" (1898–1908), "Лесные дали" (б/р), "Солнечные пятна на инее. Закат в лесу" (б/р), "Пятна лунного света в лесу" (1898–1908), "Прозрачная вода: Пасмурный день. Крым" (1898–1908), "Море. Крым" (1898–1908), "Радуга" (1900–1905), "Озеро. Вечер" (1890–1908), "Лесное озеро. Облако" (1890–1908), "Роща" (1898–1908), "Цветник. Кавказ" (1908), "Осень" (1890–1895), "Эльбрус" (б/р), "Эльбрус днем" (б/р), "Эльбрус вечером" (1898–1907).
Більшість робіт Куїнджі зберігається в державних музеях Росії. Деякі – у галереях України, Білорусі, Азербайджану, Вірменії.
Джерело:
MRPL.CITY
gallerix.ru
jyvopys.com
Бібліотека українського мистецтва
Куїджі Архип Іванович
Wikipedia





