18 листопада 1787 народився Луї Дагер, французький художник і винахідник, який першим розробив практично придатний спосіб виготовлення фотознімків, названий його іменем — дагеротипія.

Луї Дагер народився 18 листопада 1787 р. у французькому селищі Кормейз-ан-Парізі у родині дрібного службовця. Коли Луї Дагеру виповнилося 13 років, батько віддав його учнем до архітектора, а в 16 років відправив хлопчика до Парижа в учні при майстерні Деготті — театрального живописця-декоратора «Гранд Опера». У ролі художника-декоратора Дагер досяг колосальних успіхів.

Ймовірно, усвідомлення затребуваності свого таланту декоратора підштовхнуло Дагера до ідеї створення власних видовищ. У 1822 році Луї Дагер разом зі своїм компаньйоном художником Шарлем Бутоном створює у Парижі діораму. Панорами, винайдені наприкінці XVIII століття, стали досить популярні. Але вони були нерухомі і за видовищністю не могли зрівнятися з витвором Дагера.

Для полотен діорами Дагер робив замальовки з натури, використовуючи камеру-обскуру. Він поставив за мету закріпити зображення, одержувані на склі. Якось Дагер дізнався від оптика Шевальє, який робив для нього камери-обскури, що в одному провінційному містечку живе Нісефор Ньєпс, який займається вирішенням того ж завдання. У січні 1826 року Луї Дагер написав винахіднику листа, пропонуючи об'єднати зусилля для втілення спільної ідеї в життя. Однак Ньєпс не відразу наважився видати Дагеру всі секрети своїх експериментів. Вони зустрілися лише через рік, а партнерами стали лише в 1829 році, коли між ними було укладено контракт. Тоді й почалася співпраця Ньєпса та Дагера — людей, завдяки яким світ побачив фотографію.

Дагеротип Луі Дагера

Певною мірою процес, створений Нісефором Ньєпсом, був актуальним лише для копіювання гравюр. Дагер же вважав за мету домогтися створення портрета, який, на його думку, вразить публіку. В 1823 році він обладнав лабораторію, де почав займатися фотографічними експериментами. Спочатку він розпочав удосконалення камери-обскури. Як об'єктив Дагер використовував у ній перископічну лінзу Вільяма Волластона. Також винахідник експериментував зі світлочутливими хімічними речовинами, не відомими Нісефор Ньєпс.
Дагер швидко освоїв метод Ньєпса і намагався внести до нього будь-які зміни. Після 11 років експериментів у 1837 році винахідник нарешті досяг результату.

Процес, вигаданий Дагером, складався з кількох етапів. Посріблена мідна пластина просочувалася парами йоду, у результаті утворювався найтонший шар світлочутливого йодистого срібла. Потім вона поміщалася в камеру-обскуру та експонувалася яскравим сонячним світлом протягом 15–30 хвилин. Тепер приховане зображення підлягало прояву та закріпленню. Пластина містилася над контейнером із ртуттю, нагрітою спиртовою лампою до 65 градусів за Цельсієм. Після того, як на поверхні срібла з'явилося зображення, пластину поміщали в холодну воду, а потім фіксували розчином натрію тіосульфату. Звичайно, з такою технологією ще не було чого думати про підводну зйомку або миттєву роботу папараці і тим більше про аерофотографію, але все це з'явилося багато в чому завдяки дагеротипії.

Джерело: Prophotos