12 червня 1849 року американський винахідник Льюїс Хаслетт отримав патент на прообраз протигаза, названий ним «легеневим протектором». Прилад був заснований на фільтрації шкідливих речовин за допомогою повсті і забезпечувався впускним і випускним клапанами.
Американське патентне бюро 12 червня 1849 року видало Льюїсу Хаслетту перший патент на будову протигаза. Винахід називався «Легеневим протектором» і складався з блоку з клапанами на вдих-видих і повстяного фільтра, що під'єднується безпосередньо або через трубку до цього блоку. Останній міг кріпитися до носа або до рота.
Однак історія справжніх протигазів починається в роки Першої світової війни. Це було обумовлено широким застосуванням воюючими сторонами бойових отруйних речовин. В цей час і почалася активна робота над удосконаленням засобів захисту дихальних органів людини, коли в квітні 1915 року на германо-французькому фронті німці провели першу газову атаку. Друга атака була влаштована на Східному фронті проти російських військ.
Спочатку в якості засобів захисту використовувалися марлеві пов'язки, просочені різними спеціальними складами, проте в бойових умовах вони виявилися ненадійним засобом захисту і показали низьку ефективність.
Тоді в 1915 році відомий російський вчений-хімік Н.Д. Зелінський запропонував для очищення отруєного повітря використовувати активоване деревне вугілля, в якому за допомогою спеціальної обробки створювалася велика кількість пір. Шляхом експериментальних досліджень йому вдалося встановити, що отруйні речовини надійно поглинало термічно оброблене березове вугілля.

Протигаз часів Першої світової війни
Технологом заводу «Трикутник» М.І. Куммантом була розроблена гумова маска, яка щільно облягала обличчя і забезпечувала надходження потоку повітря для дихання через фільтруючий елемент і захищала обличчя від дії отруйних речовин. Саме цей пристрій, що складався з гумової маски і фільтруючої коробки, і отримав назву протигаз. На виготовлення такого протигазу пішло чотири місяці. У 1916 році в діючу армію було направлено першу партію протигазів Зелінського-Кумманта. В ході Першої світової війни їх було виготовлено близько 11 мільйонів.
В результаті їх застосування на фронтах першої світової війни кількість загиблих від бойових отруйних речовин різко знизилася. Протигази даної конструкції до цих пір використовуються в арміях різних країн і для захисту цивільного населення.
Джерело:
https://pikabu.ru
https://www.calend.ru





