З "Ігри землевласника" Чарльз Дерроу взяв основні елементи - ігрову карту і ключове поле "Банк". Фото: livepark.pro

У США випустили найпопулярнішу комерційну настільну гру у світі - "Монополію" 5 листопада 1935-го. 750 млн людей зіграли в настільну гру "Монополія" з моменту її винаходу.

Прототип розробила в 1903-му антимонополістка Ліззі Меггі. Так хотіла продемонструвати шкоду накопичення земель в одних руках. Запантентувала її в 1904-му під назвою "Гра землевласника". У грі були два набори правил: антимонополістський, коли збагачувалися всі; і монополістський, де завданням було створювати монополії і знищувати опонентів.

Американець Чарльз Дерроу побачив, як його сусіди грають у цю гру, мета якої - заробляти гроші продажем будинків та готелів. Написав правила і розробив дизайн, додав гральні кубики. Мета — довести до банкрутства всіх інших гравців. Дерроу переробив гру і презентував як "Монополію". Чоловік був безробітним, родині потрібні були гроші. Казав, що гра - це від початку і до кінця його ідея.

З "Ігри землевласника" Дерроу взяв основні елементи - ігрову карту і ключове поле "Банк". Все інше вигадав самостійно, ускладнивши гру. На ігровому полі він розташував клітини, що позначають міські квартали з нерухомістю, залізничні станції, а також зони "Вперед", "Шанс", "Автостоянка", "Тюрма", "Громадські фонди". Кожному учаснику він визначив стартовий капітал. Щоб перемогти, потрібно довести до банкрутства суперників і створити власну монополію.

Компанія "Паркер Бразерс" купили патент у Дарроу. Тоді дізналися, що він не був винахідником. За патент Меггі заплатили $500. Вони почали випускати гру, яка стала найпопулярнішою настольною грою в світі.

Існує більше ста різновидів "Монополії": колекційні і дорожні видання, тематичні та регіональні версії, навіть версія, призначена для гри під водою. І це не рахуючи неліцензійних "клонів", яких набагато більше. У 1975 році чотири студенти з Каліфорнії грали в "Монополію" сорок чотири дні поспіль під водою. Чемпіонат світу з гри в "Монополію" проводиться раз на чотири роки.

Автор: Ольга Васьків
Джерело: Gazeta.ua